Бакалаврська програма — це перша сходинка до того, щоб професійно розуміти суспільство й тенденції, реалізовувати аналітичну й дослідницьку роботу. Під час чотирьох років навчання ви познайомитеся з сучасними уявленнями про соціальні проблеми й з підходами до їх розв’язання, почуватимете себе впевненіше, обираючи методи збору й аналізу соціологічних даних для досліджень, отримаєте базові знання про окремі галузі соціологічного знання — економічної, політичної соціології, соціології молоді, здоров’я, тощо. Ваша траєкторія навчання складатиметься з загальноуніверситетських обов’язкових дисциплін (філософія, політологія, англійська), з професійних обов’язкових (загальна соціологія, соціальна структура суспільства) й з вибіркових. Ви зможете самостійно формувати свою траєкторію навчання, обирати цікаві вам курси (з запропонованих кафедрою соціології та загалом в університеті):
Випускники й випускниці бакалаврської програми працюють в аналітичних центрах, у сфері маркетингу, та інших галузях. Випускники кафедри соціології підготовлені до виконання роботи, спрямованої на аналітичне опрацювання соціальної інформації та, відповідно, можуть залучатися на всіх етапах проведення соціологічних досліджень, які здійснюють представники аналітичних центрів, соціологічних компаній, які спеціалізуються на маркетингових дослідженнях, і команди інших організацій державної й недержавної форми власності, що здійснюють соціологічні дослідження. Звичайно, як бакалаври за напрямом «Соціологія» ви зможете продовжити навчання в університеті на другому циклі вищої освіти рівня маґістр за спеціальністю «Соціологія».
Читати далі
Частина професійно-орієнтованих курсів читається англійською мовою. Також на вас чекають широкі можливості академічної міжнародної мобільності, які ви можете переглянути повернувшись на головну сторінку кафедри.
На останньому четвертому році бакалаврської програми ви напишете диплому роботу, яка ґрунтуватиметься на дослідженні (теоретичному чи емпіричному). Свою роботу ви захищатимете перед Екзаменаційною комісією. Для отримання диплома бакалавра соціології ви також маєте скласти комплексний державний екзамен. Вимогою для випуску є завершена навчальна програма обсягом 240 кредитів (7200 годин), й успішний захист бакалаврської кваліфікаційної роботи.
Принципи студентоцентрованого навчання є ключовими в тому, як і чому студенти навчаються. Це також передбачає самонавчання студентів, дослідницьку та наукову практику, застосування елементів проблемноорієнтованого підходу і кейсів. З методів оцінювання викладачі Академії застосовують усні та письмові екзамени, презентації, есеї, наукові статті, тези, дослідницькі проєкти, курсові й кваліфікаційні роботи, а також їх захист. Загалом, студент чи студентка за курс може набрати максимум 100 балів, з яких 30-40 балів припадає на іспит або залік, а решта 60-70 балів мають бути здобуті впродовж семестру через активну участь у заняттях, подані домашні завдання, реалізовані проєкти.
«Соціологія це не щось абстрактне, а доволі конкретна наука, яка поєднує у собі так звані точні та неточні аспекти. Соціологія стосується усього нашого соціального життя, тут переплітаються й економіка, і психологія, і культура. Навчаючись на соціології ви можете багато дізнатися про себе, про світ, та соціальні взаємодії. В школі у мене були здібності до математики та гуманітарних наук і я хотіла обрати спеціальність, яка поєднує ці компоненти. Від знайомих я дізналася про соціологію й далі знаходила інформацію про цю спеціальність. Мені дуже допоміг список курсів, які вивчають соціологи у КМА. Також цінно було почитати книгу Ентоні Ґіденса «Соціологія», яку нам порекомендували бадді соціологи».
«Я жила у парадигмі де існують точні, гуманітарні та природничі науки. Відкриття соціальних наук було чимось схожим на відкриття таємної кімнати. З усіх соціальних наук найбільшу увагу привернула саме соціологія, тож я почала детальніше про неї читати. Але цього було замало, я дуже хотіла поспілкуватися з людиною, яка вивчає соціологію. І так трапилося, що я познайомилася з дівчиною, яка якраз навчалася на соціології. Коли вона розповіла про цю науку, я зрозуміла, що це моя мрія та місія. На мою думку, соціологія буде актуальною завжди, бо до поки ми існуємо доти потрібно досліджувати суспільство».
«Вивчаючи соціум, ми (студенти соціологи) вивчаємо й себе. Прослуховуючи соціологічні курси в КМА завжди можна приміряти різні кейси, теорії до свого життя, порефлексувати й краще усвідомити себе. Викладачі кафедри соціології займаються активною соціологічною діяльністю, з ними дійсно цікаво навчатися та проходити разом цей шлях до пізнання соціуму. Раніше я думала, що соціологи займаються лише написанням книг, але це не так. Дуже круто, що навчаючись на цій спеціальності можна сфокусуватися на конкретній сфері, наприклад, на соціології здоров’я чи ґендерних студіях і далі розвиватися як професіонал у цьому напрямку, де тобі цікаво».
Курс має на меті надати початкові знання про предмет соціології, її основні теоретичні напрямки, дослідницькі методи, а також закласти підґрунтя соціологічного розуміння культури і суспільства, його будови, соціальних структур і соціальних груп, соціальних організацій і соціальних інституцій, соціалізації і соціальної взаємодії, соціальних відхилень і соціального контролю, соціальної стратифікації та основних форм соціальної нерівності, соціально-класових і соціально-етнічних структур, ґендерних та сімейно-шлюбних відносин. Семінарські заняття поглиблять лекційний матеріал шляхом обговорення прослуханого та прочитаного матеріалу, а також допоможуть сформувати початкові навички ведення аргументованої полеміки з проблем соціології. Курс включає оглядовий аналіз емпіричного матеріалу, здобутого у соціологічних дослідженнях феноменів, пов'язаних із віком та дорослішанням, взаємодією між особистістю та суспільством, економічними та владними стосунками всередині групи, освітою та релігією, а також соціокультурними впливами на тіло, здоров'я та уявлення про красу.
Соціальна антропологія досліджує вивчення людської поведінки та мислення у їхньому соціокультурному контексті й пропонує iнтердисциплiнарну базу для дослідження взаємозв'язків між індивідом та культурою. Курс дає уявлення про соціальну антропологію як галузь антропологічного знання, що має різні траєкторії розвитку на європейському континенті та у США і Канаді. Курс включає оглядовий аналіз розвитку антропологічної теорії та методів в сучасній антропології (включене спостереження, польові роботи, етнографія тощо). Основні теми включають вивчення крос-культурної варіативності, зумовленої культурно-специфічною концептуалізацією процесів, пов'язаних із віком та дорослішанням, ґендером, сексуальністю та репродуктивною діяльністю індивідів, взаємодією між особистістю та суспільством, організацією стосунків рідства, шлюбу та родинного життя, економічними та владними стосунками всередині групи, релігією, формуванням націй та етнічної само-ідентичності, міжгрупової (міжкультурної) взаємодії та культурної динаміки.
Мета логіки соціологічного дослідження — розкрити епістемологічні особливості соціологічного пізнання соціальної реальності; розглянути основні соціологічні парадигми; пояснити стратегії та методи пізнання; опанувати основи логіки; зрозуміти реалії розвитку соціологічного знання та наукового дискурсу у соціології. В результаті опанування дисципліни студенти мають: навчитися самостійно обирати теоретичні підходи й наукові парадигми, стратегії та методи пізнання й аналізу отриманого знання; вміти аргументовано, логічно, коректно й переконливо висловлюватися у власних наукових працях та наукових дискусіях.
Мета та завдання курсу — надання знань з основних напрямків соціологічної теорії (умовно від 20-х і до 70-х років ХХ ст.). Аналіз соціологічних ідей Чиказької школи, структурного функціоналізму (Т. Парсонса і Р. Мертона), символічного інтеракціонізму, теорій соціального конфлікту і соціального обміну, феноменологічної соціології, етнометодології, конструктивістського та драматургічного підходів, нео-марксизму (Франкфуртська школа). В рамках курсу також здійснюється систематизація теоретичних концепцій і соціологічної проблематики. Окрема увага приділяється формуванню звички аналітичного й критичного мислення та застосуванню набутих знань (теоретичних концепцій) до аналізу актуальних подій соціального життя, буденних ситуацій, емпіричних даних тощо.
Передбачається знайомство з базовими поняттями й методами кількісного аналізу даних емпіричного соціального дослідження. Розглядаються питання вимірювання та якості даних, визначення структури даних, організації їхнього введення й обробки. На прикладі реальних досліджень студенти знайомляться з тим, як здійснюються управління даними, також їхні необхідні перетворення, відбір й аналіз спостережень, обчислення та інтерпретація описових статистик, показників зв'язку змінних різного типу, формулювання й перевірка статистичних гіпотез. Особлива увага приділяється методам графічного й табличного подання результатів аналізу при підготовці звітів і презентацій. Практичні заняття дають можливість набути навички самостійної роботи із комп'ютерним пакетом статистичного аналізу даних SPSS. Бажаним, але не обов'язковим, є попереднє знайомство зі вступним курсом з основ математичної статистики.
Курс присвячено методам статистичного аналізу, які дозволяють пояснювати поведінку залежної змінної впливом декількох незалежних чинників і будувати моделі її передбачення. На прикладах студенти знайомляться з множинним регресійним аналізом, дисперсійним аналізом, логістичною регресією, логлінійним аналізом і сумісним аналізом. Для кожного з методів окреслюється відповідний клас задач, умови й обмеження використання методу (особливо вимоги до даних), розглядаються питання аналізу й інтерпретації результатів застосування. На практичних заняттях використовується пакет статистичного аналізу даних SPSS. Мета курсу: дати студентам теоретичні знання та практичні навички, необхідні для 1) розуміння професійних публікацій, які базуються на емпіричних даних та критичного оцінювання їхньої якості; 2) самостійного використання статистичних методів аналізу даних, які застосовуються для побудови моделей передбачення однієї залежної змінної на основі декількох незалежних змінних.
Курс присвячено методам статистичного аналізу, призначених для дослідження структури взаємозв'язків чи співвідношення багатьох змінних (або спостережень). Розглядаються факторний аналіз, багатовимірне шкалювання та кластерний аналіз. Студенти знайомляться з теорією багатовимірних даних, особливостями планування й техніки збору даних для вказаних методів. Для кожного з методів окреслюється відповідний клас задач, умови й обмеження використання методу (особливо вимоги до даних), розглядаються питання аналізу й інтерпретації результатів застосування. Практичні заняття проводяться із використанням пакета SPSS.
Курс передбачає ознайомлення студентів з основами програмування кількісного соціологічного дослідження та методами збору кількісної соціальної інформації. Його мета – сформувати навички проведення кількісного соціологічного дослідження, забезпечення репрезентативності та інших параметрів якості (надійності, валідності тощо) одержаних по його завершенні даних, а також оцінювання надійності соціологічних даних у різноманітних публікаціях.
Вивчення основних концептуальних засад сучасних соціологічних теорій, специфіки сучасного розвитку теоретичної соціології у порівнянні з класичним етапом, ознайомлення із змістом найбільш впливових ідей сучасної соціології та соціальної теорії (умовно від 60-х—70-х років ХХ ст.), зокрема світ-системного аналізу, теорії комунікативної дії, структуралізму та пост-структуралізму (К. Леві-Стросс, Р. Барт, Л. Альтюсер, М. Фуко). неофункціоналізмом, синтетичними та мета-підходами, концепціями «постмодерністської» соціології та соціології доби постмодерну. Впродовж курсу також вивчаються погляди представників логічного позитивізму та постпозитивізму (К. Поппер, Т. Кун, І. Лакатос) на методологію і розвиток науки й теоретичного знання. У рамках курсу також здійснюється систематизація теоретичних концепцій і соціологічної проблематики. Студенти повинні отримати та систематизувати знання про основні теоретичні припущення сучасної соціологічної теорії та пов'язаних дисциплін (соціальна філософія, політична теорія, філософія та методологія соціальних наук), бути спроможними використовувати концептуальний апарат новітніх соціальних теорій в історико-соціологічному і теоретичному аналізі.
Мета курсу — познайомити студентів з основними уявленнями стосовно якісних методів соціологічних досліджень, розкрити їх роль у вивченні соціальних процесів, ознайомити з теоретичними засадами та історією виникнення й розвитку якісних методів, особливостями використання та стратегією соціологічного дослідження. Значення курсу полягає в тому, що він не лише репрезентує студентам історичні та теоретичні основи, концепції та підходи якісної соціології й основні її методи, але й надає їм можливість на практичних заняттях самим спробувати й «відчути» якісні методи в дії. У такий спосіб після проходження курсу студенти володітимуть основами практичних дослідницьких навичок, які вони зможуть самостійно розвивати далі у власній дослідницькій роботі.
Взаємозв'язок соціології народонаселення й демології (загальної теорії народонаселення), демографії, статистики та географії народонаселення, інших наук, що вивчають народонаселення. Структури народонаселення, методи їхнього вивчення. Сутність народонаселення як основи й суб'єкта функціонування суспільства, процеси його розвитку, закони. Виникнення та розвиток основних концепцій народонаселення, визначення цілей, методів й інструментарію демографічної політики. Аналіз сучасних проблем народонаселення, питань визначення цілей, методів та інструментарію політики народонаселення.
В межах курсу розглядаються основні теоретико-методологічні підходи до інтерпретації соціальної структури в соціології, складові елементи соціальної структури (статуси, ролі, соціальні організації, інституції, групи), концепції та емпіричні дослідження соціальної стратифікації, класової структури та соціальної мобільності, а також структура гендерних відносин у суспільстві.
Мета курсу — ознайомити студенток і студентів із ґендерними аспектами соціальної структури суспільства й розвинути базові навички критичного аналізу соціальних питань. На курсі розглядатимуться особливості ґендерної термінології, методологічні пояснення ґендерної нерівності (соціальний конструктивізм на противагу біологічному детермінізму), результати емпіричних соціологічних і статистичних досліджень, інтерпретації соціально-культурних відмінностей у життєдіяльності чоловіків і жінок. Крім того, обговорюватимуться такі питання, як виникнення й розвиток ґендерних досліджень, ґендерно-рольові стереотипи та ґендерна соціалізація у суспільстві, сексуальність як соціально-культурне явище, ґендерні відносини в сім'ї, у сфері освіти й трудової зайнятості, розподіл влади та політичної діяльності у суспільстві; аналізуватиметься фемінізм як суспільна думка та політична практика, а також перспективи ґендерної рівності у сучасному суспільстві тощо.
Курс розглядає емпiричнi матеріали й сучаснi теоретичнi моделi, що пояснюють еволюцію соціального інтелекту та соціальної поведінки серед Homo sapiens. Основні теми курсу стосуються людської здатності встановлювати стосунки (в тому числі домінантність та кооперативність), розуміти емоції та наміри інших, формувати ієрархії, існувати в сім'ях та розрізняти типи зв'язків між іншими індивідами (спорідненість, ворожнеча, дружній альянс) і використовувати цю інформацію у плануванні власної поведінки. Особливе місце займатиме тематика, пов'язана з людською відкритістю до соціалізації (здатності інтерналізувати соціальні норми та навчатися конвенціональностей поведiнки), а також її ролi у формуванні соціальних груп та складних суспільств у процесі еволюції. Наводяться паралелі із соціальним життям інших груп приматів.
Курс передбачає поглиблення знань з основних методологічних І методичних принципів організації та проведення фокус-груп. Завдання курсу: а) ознайомлення студентів з основними методиками збору та аналізу інформації методом фокус-груп та б) формування у студентів практичних навичок організації та проведення фокус-груп.
Мета курсу — ознайомити студентів із базовими принципами аналізу соціальних мереж (social network analysis). Курс складається з теоретичного та практичного компонентів. Теоретична частина містить повторення концептів, ключових для мережевого аналізу: соціальні структури, соціальний капітал, інформаційні потоки та обмін, тощо та ознайомлення із методологічними принципами теорії графів та соціометрії як методологічними основами мережевого аналізу. Протягом семінарських занять студенти будуть ознайомлені із поняттями «мережа» та процедурами аналізу мережевих структур у програмному забезпеченні (основні програми: UCINET, NetDraw, додаткові: Visone, Pajek, Siena). Курс також включає огляд основних сфер і прикладів застосування мережевого аналізу у соціальних науках, у т.ч. огляд політичних мереж, організаційних мереж та «вузлів», мереж мігрантів, тощо.
Метою курсу є зацікавити студентів проблематикою здоров'я та системи охорони здоров'я, а також підвищити загальний рівень обізнаності студентів з питань захисту здоров'я. В результаті курсу студенти розумітимуть основи підходу доказової медицини, отримають міждисциплінарні базові знання щодо організаційної, системної та поведінкової складових системи охорони здоров'я, зокрема щодо практик профілактики та запобігання хвороб (вакцинацій, епідеміологічних заходів тощо), особливостей практики та професії лікарів; матимуть уявлення про формування цінностей і ставлень щодо здоров'я, хвороб та лікування.
Дослідники часто отримують фінансування на свої проєкти через грантові можливості. Для цього потрібно оформити грантову заявку і аргументувати, описати аспекти свого дослідження в формі проєктної грантової заявки. Але також дослідження можуть бути частиною більшого проєкту, що потребує також інтеграції і розуміння того, як проєкти функціонують. Типова термінологія проєктного менеджменту, компоненти, які складають проєкт (бюджет, опис команди, сталість, моніторинг і оцінювання, комунікація, тощо) розглядаються в цьому курсі, щоб випускники програми мали базовий набір знань і навичок для проєктної діяльності. Гостьові лекції від тих, хто дизайнує і реалізує реальні проєкти, дискусії, підготовка групового проєкту (домашні і залікове завдання) є форматами роботи. Викладачка курсу має гурнтовний досвід у ініціюванні ідеї проєкту, підготовки проєктний заявок і реалізації проєкту (як от україно-швейцарський проєкт «Розвиток медичної освіти»), що робить курс практичним і наповнить сучасним досвідом, трендами.
Попри поліпарадигмальність соціологічної науки, спільним для більшості дослідників, які працюють у її царині, є визнання соціальних взаємодій як засадничих для існування суспільства. У курсі здійснюється детальний розгляд еволюції соціальної взаємодії як особливої форми активності, її основних структурних елементів, передумов її результативності та подальших наслідків. При цьому у фокусі уваги знаходяться ускладнення інституціоналізації різних форм взаємодій (статусна несумісність, маргінальні статуси), вплив окремих статусних характеристик індивіда на його особистість (мастерстатус, професійні деформації), здібності та особистісні риси як підґрунтя ефективності взаємодії (емпатія, емоційний інтелект, самоефективність, тривожність, локус контролю), викривлення картини реальності при взаємодії (помилки каузальної атрибуції, групове мислення, конформізм), неочікувані результати соціальних взаємодій (парадоксальні дії, чорний лебідь) та засоби подолання труднощів у процесі взаємодії.
Мета навчального курсу політичної соціології ознайомити студентів із загальними принципами соціологічного аналізу різних політико-організаційних форм (макро рівня), їх ідеологічного підгрунтя та політичних процесів (мікрорівня) у сучасних суспільствах. У першій частині курсу розглядатимуться різновиди політичних ідеологій і соціальні чинники, які впливають на їх виникнення та інституціоналізацію в політичних партіях (зокрема, роль лідерства, ЗМІ, латентних соціальних розколів, різновидів самоідентифікації соціальних груп). У другій половині курсу, втілення цих теоретичних концептів реальними політичним елітами в Україні розглядатиметься через аналіз сучасного процесу пошуку консенсусу еліт на різних рівнях. Також у курсі буде представлено сучасні дослідження мереж, що об'єднують українських елітних акторів, розглядатиметься самоідентифікація представників еліт, їх зв'язок із ідеологічними течіями та соціальними процесами в інших країнах.
Мета навчального курсу економічної соціології та соціології підприємництва — ознайомити студентів із загальними принципами соціологічного аналізу різних організаційних форм економіки (макрорівня) та економічних процесів (мікрорівня) в суспільствах з ринковими економіками. В першій половині курсу розглядаються соціологічні пояснення історичного розвитку капіталізму як системи організації виробничих відносин (Маркс, Вебер, Поляній), а також місця «ринку» як суспільного феномену в загальній концептуалізації суспільства неокласичних економістів, неоінституціоналістів і структурних функціоналістів. У другій половині курсу розглядатиметься підприємець як базовий соціальний елемент ринкового суспільства, зокрема психологічні особливості підприємців, їх суспільне походження, їх укоріненість у ширші соціальні процеси, їх агентність у процесах суспільних трансформацій.
Основні зацікавлення психологічних досліджень включають вивчення впливу індивідів один на одного, впливу групи на індивіда та взаємодію між групами. Психологи, як правило, більш близько вивчають внутрішньо-психологічні емоційні, когнітивні та мотиваційні процеси та їх причини/антесенденти в індивідах, тим часом, як соціологи звертають більшу увагу на груповий та інституціональний контексти соціальної поведінки. Соціальна психологія зводить докупи ці два набори феноменів, беручи їх обох до уваги при поясненні природи та причин людської поведінки. Крім закладання загально-теоретичного фундаменту та пояснення особливостей методології, цей ввідний курс в соціально-психологічну проблематику включає огляд таких основних тем, як соціальні норми, атитюди, мотивація, конформність, соціальна перцепція, авторитет, емоції, стереотипи, агресія, просоціальна поведінка, прив’язаність та когнітивні упередження.
Загально теоретичний вступний курс, що знайомить студентiв iз засадами медичної соцiологiї та розкриває критичнi вимiри у взаємодiї мiж соцiальною організацією, медициною та здоров‘ям людини. Курс виступає як початковий щабель у циклі курсів, зорієнтованих на проблематику чинників у взаємодії між суспільством та здоров’ям і добробутом індивідів.
Курс пропонує iнтердисциплiнарну базу для систематичного наукового вивчення взаємозв’язку між мовою, культурою та суспільством з позицій когнітивного підходу. Нинішній курс є практичною дисципліною, що розкаже студентам про емпіричні дослідження взаємовпливів між мовою культурної групи, світоглядом/мисленням її представників та внутрішньою організацією суспільства, а також і надасть їм навичок для самостійної дослідницької діяльності в цій сфері. Матеріали включають знахідки з галузей когнітивної антропології, лінгвістики, психології та соціології. Методологічний фокус курсу є на кількісних методах із додатковим залученням якісних стратегій збору та аналізу даних.
Оглядовий курс, зосереджений на концепцiї цiнностi та здобутках емпіричних досліджень у галузі аксіологічних ієрархій у соцiологiї, антропологiї та соцiальнiй психологiї від середини ХХ ст. дотепер. Основна тематика включатиме такі напрямки, як міжгенераційна передача цінностей, демографiчні та соцiокультурні аспекти, що асоціюються із різними ціннісними преференціями, зміни у цінностях, гендерні відмінності у ціннісних преференціях, вплив батьків на формування аксіологічного профілю дитини, вплив (не)співпадіння індивідуальних та культурних ціннісних ієрархій на здоров‘я, а також взаємини між ціннісними орієнтаціями та психологічним життям індивіда. Особлива увага приділятиметься сучасним методам профiлювання цiнностей, головним теоретичним суперечкам та проблемам крос-культурного дослідження цiннiсних прiоритетiв. В програму семiнару входять роботи К. Боенке, Р. Д‘Андраде, К. Клакхона, М. Рокiча, Р. Iнглхарта, Дж. Сосьє, Г. Хофстеде, Ш.Шварца, У. Шонпфлюг, тощо, та огляд вiдповiдних методологiй. Також розглядається сучасна критика теорії цінностей та подальші напрямки досліджень соціокультурних цінностей у соціальних науках.
Когнітивна антропологія вивчає взаємозв'язок між суспільством та його ментальним ландшафтом. Антропологи-когнітивісти цікавляться тим, як члени різних соціальних груп розуміють оточуючий світ та концептуалізують те, що в ньому відбувається, починаючи від природних речей чи створених людиною матеріальних об'єктів (таких, як рослини, кольори, хвороби, машини, продукти харчування, одяг тощо) до абстрактних концептів (таких, як соціальна справедливість, використання землі чи лісів, виховання дітей, щастя, успішність тощо). Когнітивний підхід до культури є важливою дослідницькою нішею, що інтенсивно розвивається в Північний Америці та Європі з 1970-х років внаслідок «когнітивного повороту», що набув поширення у всіх соціальних науках. Цей корпус досліджень інкорпорує здобутки різних дисциплін, що вивчають мову й мисленнєві процеси. За кілька десятиліть свого розвитку когнітивна теорія запропонувала низку яскравих теоретичних моделей та інноваційних методологічних розробок, що стали центральними у сучасних прикладних дослідженнях культури людини завдяки своїй інтердисциплінарній природі та емпіричній спрямованості. Курс зосереджується на основних з них, що стосуються вимірювання культурних параметрів, важливих для соціологів. Методологічно курс має кількісний фокус.
Курс має на меті ознайомити студентів з науковими дискусіями щодо публічної ангажованості соціолога, вказати на роль, яку відіграють провідні сучасні соціологи у поясненні і зміні суспільства у якому вони живуть і працюють, та заохотити самих студентів до проведення ангажованих соціологічних досліджень. Слухачі курсу читатимуть і обговорюватимуть класичні тексти, де обґрунтовується необхідність публічної ангажованості науковця (Ч. Р. Мілз, П. Бурдьє), ознайомляться з походженням самого поняття «публічна соціологія» (М. Буравой), а також зі спробами науковців критично осмислити наявний суспільний устрій і окреслити альтернативи (проект «Реалістичні утопії» під керівництвом Е. О. Райта). Окрему увагу буде приділено активістській методології. Паралельно з теоретичним та методологічним екскурсом студенти обговорюватимуть можливості для публічної соціології у пострадянському міському просторі. У співпраці з соціальними активістами, митцями і журналістами, слухачі курсу матимуть можливість здійснити соціологічний аналіз міських суспільних рухів у Києві й таким чином долучитися до вирішення соціальних проблем у пострадянському місті (нелегальної забудови, екологічних проблем, проявів ксенофобії, міської марґінальності тощо).
Соціологія дитинства є частиною вікової соціології. В курсі розглядаються етапи соціалізації починаючи від народження і до досягнення дитиною повноліття, моменту становлення особистості. Детально розглядатимуться основні соціальні навички особистості на різних етапах життя щодо встановлення стосунків із соціальним оточення, а також динаміка розвитку цих стосунків. Велику увагу буде приділено раннім етапам соціалізації (від народження), які, за даними сучасних досліджень мають велике значення для подальшого формування особистості. Важливе місце відведено розглядові вікових криз і базових потреб кожної вікової групи. Курс розраховано на соціологів. Однак він також буде цікавий і майбутнім батькам. Передбачається, що значну частину часу студенти приділять самостійній дослідницькій роботі поштовхом до якої будуть знання отримані протягом лекційних занять і семінарських обговорень. Дослідницька робота може базуватись на аналізі оригінальних первинних емпіричних даних отриманих студентом протягом практичного дослідження (спостереження, опитування, експеримент, кейс-стаді тощо), на вторинних даних, зібраних іншими дослідниками, на оглядах і порівняні теоретичних джерел, а також на аналізі текстів й історичних джерел.
Пропонований курс присвячено біографії як дослідницькій стратегії. Увага акцентується на тому, що адекватна методологія гуманітарного знання та дискурсу засадничо-діалогічна, інтерактивна, загострено чутлива до особистісних «голосів» (М.Бахтін), які розпізнаються через техніку інтерпретативної соціології. Аналізуються матеріали трьох дослідницьких проєктів застосування біографічного методу (А. Алєксєв; Д. Берто, О. Мєщєркіна і В. Семенова; Р. Ленчовський). Набуті знання допоможуть майбутньому фахівцеві працювати з випадками стигматизованих індивідуальних і групових ідентифікацій.
Метою курсу є розгляд ґендерних відносин у політичній сфері суспільства. Програма курсу передбачає поглиблення теоретичних знань, набутих студентами у процесі вивчення соціальної структури суспільства. Опанування курсу передбачає засвоєння знань про сутність ґендерної рівності як складової частини інституту політики. Основне завдання курсу полягає у тому, аби ознайомити слухачів з поняттям ґендерної стратифікації суспільства, ґендерними особливостями формування й динамікою владних відносин у ньому, основ ґендерної політики та руху за рівні права й можливості чоловіків і жінок. Крім того, даний курс передбачає розгляд успішних моделей ґендерної політики у західних (наприклад, скандинавських) суспільствах.
Курс спрямовано на розкриття особливостей поведінки специфічної соціально-демографічної групи, яка перебуває на важливому етапі становлення соціальних І професійних очікувань, ролей та статусів, інтерналізації норм і цінностей, сімейної та позасімейної соціалізації, що знаходить відбиток у специфічних молодіжних формах поведінки й свідомості, в поняттях молодіжної субкультури та ін. Під час вивчення курсу студенти зможуть ознайомитись з дослідженнями молоді як суспільної групи, її місцем та роллю у соціальній структурі, процесом становлення особистості, впливом соціальних відмінностей на вибір професії і на соціальне просування молоді, професійним самовизначенням молоді та його впливом на систему ціннісних орієнтацій, особливостями ставлення молоді до праці, особливостями молодіжної сім'ї тощо.
Як зазначає Е. Гідденс, соціальні організації «не тільки супроводжують нас у цей світ, а й фіксують наш поступ на життєвому шляху і проводжають нас в останню путь». Така «повсюдність» соціальних організацій створює широкі можливості для соціологічного вивчення як засобів забезпечення їхнього ефективного функціонування (організаційної структури, лідерства та керівництва в організаціях, організаційної культури та організаційного клімату, мотивації членів організації до виконання діяльності та їхньої задоволеності нею тощо), так і основних загроз, які виникають на різних етапах життєвого циклу організації (вигоряння, відчуження, трудоголізму, деформацій при прийнятті організаційних рішень тощо). На розгляд основних теоретичних та методологічних здобутків емпіричних розвідок такого штибу та обговорення можливостей їхнього практичного застосування і спрямовано курс.
Соціальна нерівність має важливий психологічний вимір: як і чому така нерівність впливає на способи, якими люди думають, відчувають і діють? І що теорія та дослідження можуть сказати нам про психологічні фактори та процеси, які допомагають зберегти та виправдати економічну нерівність? Соціальна психологія займає центральне місце у вивченні нерівності, оскільки вона забезпечує основні інструменти для аналізу зв'язків між масштабними структурами нерівності та індивідуальними почуттями, думками та поведінкою. В контексті нерівності на сприйняття та реакцію людей впливає цілий ряд соціально-психологічних процесів, включаючи соціальне порівняння, відносну депривацію, сприйняття справедливості, соціальної ідентичності, відносини влади та ідеологічні позиції. Як формуються наші уявлення про соціальні статуси, класові та ґендерні відмінності? Які основні соціально-психологічні процеси, завдяки яким нерівність створюється, відтворюється та чиниться опір у міжособистісній взаємодії?
У межах курсу ми будемо обговорювати основні підходи до реклами як соціального феномену з точки зору соціології. Також говоритимемо про зв'язок реклами, масової свідомості, споживання (зокрема індивідуального споживання реклами); розглянемо основні сучасні теорії функціонування реклами у соціальному просторі; аналізуватимемо рекламні впливи у суспільстві, що трансформується, обговорювати (взаємо?)впливи реклами і суспільства/соціальної реальності.
Загальний огляд проблематики соціології культури. Ознайомлення із основними теоретичними підходами та напрямками емпіричних досліджень у цій галузі. Аналіз різних підходів до визначення культури як особливого виміру соціального життя; дослідження соціальних процесів задіяних у виробленні, продукуванні та сприйнятті культури; взаємодія культури та соціальної структури (аналіз ролі культури у формуванні класових, етнічних, ґендерних й інших взаємодій та ідентичностей). Також, частина курсу присвячена аналізу особливостей соціокультурних змін і трансформацій у так званих транзитивних країнах, та у світі доби глобалізації.
Курс спрямований дати студентам і студенткам уявлення про основні підходи й концепції соціології міста та сучасного урбанізму, їхню історію та формування. Окремо аналізуються як розрив і розділення спеціалізованого соціологічного, соціополітичного, критичного та загальнокультурного підходів до вивчення й аналізу міста, а також його феноменів, так і більш радикальні й міждисциплінарні урбаністичні підходи (т. зв. урбаністичні студії). Курс побудований на сучасній літературі з соціології міста та урбаністичних студії, аналізі емпіричних матеріалів, кейс-стаді.
Мета курсу — ознайомитися з таким методом якісної соціології як глибинне інтерв’ю та навчитися послуговуватися цим методом у власних дослідженнях. Зокрема, розглядатиметься місце глибинного інтерв’ю серед інших соціологічних методів, технічне забезпечення, етапи проведення інтерв’ю, кодування та інтерпретація, поєднання теорії та емпіричних даних, роль самого дослідника та етичні аспекти. Кожен студент муситиме провести два глибинні інтерв’ю (наративне й напівструктуроване) та представити результати свого мінідослідження групі. В результаті проходження курсу студенти повинні навчитися по-науковому трактувати інформацію, отриману завдяки глибинному інтерв’ю, й розглядати кожен конкретний випадок як складову ширшого соціального контексту.
У межах курсу розглядаються теоретичні основи, а також традиційні та сучасні підходи до комунікацій у сфері громадського здоров’я, що складаються з міжособистісних і масових комунікаційних заходів спрямованих на покращення здоров’я як окремих цільових груп, так і населення загалом. Особлива увага приділяється плануванню, розробці комунікаційної програми та ролі комунікацій у зміні поведінки щодо здоров’я. Крім того, на основі кейсів розглянемо (не)ефективність комунікацій в охороні здоров’я у період пандемій.
Метою курсу є загальний огляд теорії та методології аналізу політики загалом та політики у сфері громадського здоров’я зокрема. У межах курсу розглядаються методи та інструменти політики; стейкголдери; етапи планування, впровадження, моніторингу та оцінювання політики у сфері громадського здоров’я, та формування її порядку денного. Також, на курсі приділяється увага аналізу впливу політичних, соціальних й економічних факторів на політику у сфері громадського здоров’я та реакції державної політики у сфері охорони здоров’я різних країн світу на пандемію COVID-19.
Метою курсу є загальний огляд теоретичних і методологічних засад порівняльних соціологічних досліджень; засад і теорій держав суспільного добробуту (Welfare State) та їх систем охорони здоров’я. Особлива увага на курсі приділяється аналізу порівняльних соціологічних досліджень здоров’я й нерівностей у здоров’ї в європейських державах суспільного добробуту. Також, у межах курсу розглядаються міжнародні порівняльні соціологічні дослідження щодо здоров’я за участі України й важливість практичного використання результатів таких порівняльних соціологічних досліджень у політиці громадського здоров’я.
У межах курсу розглядаються класичні й сучасні соціальні теорії у сфері здоров’я, хвороби та медицини. Дані теорії згруповані й аналізуються за тематичними напрямами, а саме: ґендерні відмінності у здоров’ї; лікарі, пацієнти та медицина; нерівності у здоров’ї; здоровий спосіб життя; психічне здоров’я; альтернативна медицина, цілительство та політика у сфері громадського здоров’я. Крім того, на семінарських заняттях курсу будуть опрацьовані такі теми як: структурно-функціональний підхід до систем охорони здоров’я; теорія конфлікту й нерівності у здоров’ї; символічний інтеракціонізм і стигматизація осіб з психічними розладами; теорії соціального капіталу й здоров’я та інтерсекціональна теорія та здоров’я.
Метою курсу є ознайомлення з сутністю, принципами й етапами управління змінами: індивідуальними (Individual Change), командними (Team Change), організаційними (Organizational Change), культурними (Cultural Change) та змінами у лідерстві (Leading Change). На курсі також подається загальний огляд поля досліджень соціології управління; соціального управління й соціологічного забезпечення прийняття управлінських рішень. Особлива увага приділяється теорії та підходам до управління змінами; аналізу процесу опору змінам; комунікаціям у процесі змін; аналізу запровадженню комплексних змін й оцінці ефективності їх впровадження.
Що таке сексуальність? Як і для чого її досліджувати? Всупереч поширеному сприйняттю сексуальності як біологічного/ фізіологічного феномену, цей курс пропонує розглядати сексуальність як соціальний інститут, сукупність суб’єктностей, практик, бажань, ідентичностей і (процесів творення) смислів. Окрему увагу курс приділяє питанню владних стосунків, аналізу сексуальної стратифікації в суспільстві, механізмам (від)творення нормативних уявлень про сексуальність, перетину сексуальності, ґендеру, класу та раси. Разом ми будемо міркувати над тим, які наявні панівні ідеї щодо сексуальності в Україні та світі, пов’язуватимемо український контекст із глобальним. Курс також має на меті поглибити розуміння зв’язку сексуальності з іншими суспільними процесами та формаціями. Ми будемо разом розвивати критичну оптику, яка допоможе нам через аналіз сексуальності краще розуміти такі явища як капіталізм, націоналізм, расизм.
На цьому курсі ми ознайомимося з базовими текстами з феміністичної теорії й основними полеміками у феміністичному активізмі. Курс опонує заходоцентричному поступальницькому розумінню фемінізму, загальновідомому метафорою «хвиль», і натомість зосереджує увагу на розмаїтості феміністичних течій та основних дебатах, які є в центрі феміністичного аналізу. Особливу увагу зосередимо на феміністичних групах, ініціативах й організаціях, які діють чи діяли в Україні. Будемо працювати з класичними теоретичними текстами, з художньою літературою, законодавчими документами, самвидавом, відео та фільмами, публіцистичними статтями й блоговими дописами. Курс допоможе випрацювати розуміння того, як феміністична теорія залучає категорії ґендеру, статі, сексуальності, раси, нації, неолібералізму, мілітаризму.
кандидат наук, доктор філософії, доцент корпус 6, кімната 213
(044) 463 58 63 maltsevaks@ukma.edu.uaкорпус 4, кімната 215
Показати на мапі (044)425 60 53
