Маґістерська програма

Маґістерська програма

Magistr Program

Маґістерська програма

Маґістерська програма з соціології триває два роки (120 кредитів, або 3600 годин). У рамках програми досліджують новітню методологію вивчення соціальної реальності, динаміку соціальних процесів у сучасному суспільстві, соціальну структуру й суспільні трансформації.

Додатково, академічна міжнародна мобільність, та участь у науковій співпраці допомагає                студентам-маґістрам зануритися в професійний світ і розширити свої горизонти. Низка курсів викладається                англійською мовою. Вимогою для випуску маґістрів є успішний публічний захист маґістерської кваліфікаційної роботи.

120 кредитів 3600 годин
Circle

ПРО ПРОГРАМУ

Програму розроблено з урахуванням потреб конкурентоспроможності випускників. Програма особливо зосереджена на поглиблені практичних навичок і вмінь, які передбачає сучасна соціологічна освіта, та                забезпечує зв’язок навчання маґістрантів з науковою роботою кафедри соціології НаУКМА. Наукова робота кафедри сфокусована на динаміці суспільних i прогнозуванні соціальних процесів та аналізі складних систем. Відповідно, програму зорієнтовано на розробку досліджень, які можуть не лише описати і пояснити наявні соціальні структури, але й обґрунтовано спрогнозувати соціальну динаміку.

Програму характеризує методологічна концентрація й поглиблене викладання кількісних, якісних і мішаних методів для потреб наукових досліджень, а також досліджень прикладного та аналітичного характеру. Освітньо-наукова програма «Соціологія» культивує кумулятивну підготовку з методів збору та аналізу соціальних даних від рівня бакалаврату через маґістеріум до рівня PhD програми. Маґістерську програму спрямовано на підготовку фахівців, які могли б досліджувати сучасну соціальну реальність за допомогою новітніх цифрових методів.

Читати далі

Наголос програми на кількісні методи дослідження має на меті:

Нормативні й професійно-вибіркові дисципліни сприяють формуванню інтегральної компетентності другого рівня освіти — здатності здійснювати науковий пошук і розв’язувати комплексні проблеми в соціологічній галузі, інтегруючи знання в мультидисциплінарних контекстах соціальних наук і дотичних галузей. Дослідницько-інноваційна діяльність передбачає отримання оновлених емпіричних даних для розвитку нових знань та аналітичних процедур з урахуванням принципів соціальної й дослідницької етики та відповідальності, яку вона накладає.

Блок вибіркових дисциплін щороку адаптується, щоб обслуговувати дослідницькі інтереси молодих науковців, які вступили на цей рік навчання. Вибіркові курси формують кумулятивні треки, які сприяють поглибленій спеціалізації та різнобічному розвитку студентів програми. (дослідження соціальної нерівності, соціологія здоров’я, економічна соціологія, аналіз соціальних мереж, публічна соціологія, соціальна психологія, ґендерні студії, соціологія міста та дослідження бідності, організаційні студії, соціологія молоді, військова соціологія, соціологія освіти, когнітивні та психологічні дослідження соціальних явищ, соціологія культури тощо). Вибіркові маґістерські курси читає майже весь колектив кафедри соціології, забезпечуючи            маґістрантам інтелектуальну взаємодію й потенційне наукове співавторство з командою більше ніж 20 науковців і науковиць із активними дослідницькими програмами та міжнародними мережами наукової співпраці. Троє постійних викладачів кафедри мають PhD ступені, здобуті в американських і західноєвропейських університетах. Ці спеціалісти й спеціалістки ведуть як нормативні, так і вибіркові модулі в галузях їхньої наукової спеціалізації. Більшість представників кафедри ведуть наукову роботу та залучені до українських та/чи міжнародних наукових команд, іноземних закладів освіти, дослідницьких та освітніх проєктів. Деякі з-поміж викладачів-науковців кафедри керують власними науковими проєктами й ведуть емпіричну роботу, що відображається в їхній активній публікаційній діяльності в Україні та закордоном, до якої наша програма намагається активно долучати студентів і студенток маґістерської та PhD програм кафедри соціології.

Маґістерська програма «Соціологія» пропонує широкі можливості для наукової міжнародної співпраці (навчання за академічною мобільністю в університетах-партнерах в межах консорціуму, участь у міжнародних конференціях, спільних дослідницьких проєктах з викладачами кафедри тощо). Одним із пріоритетів програми є підготовка студентів кафедри маґістерського рівня й вище до вимог публікаційної діяльності в міжнародній науковій періодиці й надання їм навичок грантової діяльності та проектного менеджменту.

Упродовж програми ви: При проходження програми ви отримаєте:

Випускники й випускниці маґістерської програми працюють в аналітичних центрах, у маркетингу, та інших сферах, оскільки вони підготовлені до виконання роботи, спрямованої на аналітичне опрацювання соціальної інформації та, відповідно, можуть залучатися на всіх етапах проведення соціальних досліджень, які здійснюють представники аналітичних центрів, соціологічних компаній, які спеціалізуються на маркетингових дослідженнях, і команди інших організацій державної й недержавної форми власності, що здійснюють соціальні дослідження.            Звичайно, як маґістр за напрямом «Соціологія» ви зможе продовжити навчання в університеті на третьому циклі вищої освіти рівеняь доктор філософії (PhD) за спеціальністю «Соціологія» та іншими спеціальностями гуманітарного та соціально-економічного напрямку.

Студенти про програму

«Я закінчила бакалаврат з політології в Могилянці, і коли прийшов час обирати чи вступати на магістратуру, то довго вагалася. Мій науковий інтерес стосувався урбаністики, міських політик, локальних протестів і вивчення цих процесів з точки зору соціальних наук. Коли я думала куди вступати, то зрозуміла, що в Україні таких магістерських програм не було, як і часу готувати документи за кордон, тому вирішила, що хорошим варіантом є залишитися в КМА. Я обирала між піаром, політологією та соціологією, але поспілкувавшись з друзями, вирішила зупинитися на останній. Мені згадалась цитата Михайла Винницького, який колись на вибірковому курсі з політичних еліт сказав: «Якщо у вас немає можливості навчатися за кордоном на магістратурі, спробуйте знову вступити в Могилянку, але змінити спеціальність». Тому я вирішила, що соціологія – це хороший варіант для мене. За два роки навчання переконалася, що не помилилась. Тут я змогла розвивати тему, яка мене цікавила, адже багато викладачів дозволяли працювати з власними академічними інтересами та розглядати їх через призму того чи іншого курсу. Наприклад, тобі задають загальний напрямок — соціальні класи, а ти вже обираєш свою тему (у мене це було класове розшарування в містах) та вписуєш її в задану тематику. Навчальна програма не обмежує тебе та досить гнучко підлаштовується під твої інтереси».

Роксолана Нестеренко
Роксолана Нестеренко

«Я закінчив бакалаврат з соціології НаУКМА й далі вступив на магістерську програму. Мені сподобалось, що під час навчання на магістратурі більшість семінарів будуються на дискусії до якої залучаються майже всі студенти та студентки. Дуже важливо та цінно, що викладачі дають нам багато простору вирішувати, що кожному з нас цікаво, які саме теми нас цікавлять і дозволяють працювати з ними. На мою думку, магістерська програма містить багато нового контенту, нових тем, знайомі викладачі та викладачки з бакалаврської програми постають у нових ролях. Це додає динаміки до навчання. Також я вважаю, що магістратура не є суто повторенням бакалаврської програми, як про це іноді кажуть. На магістерській програмі багато цікавих курсів, наприклад курс Михайла Винницького, який був справжньою інтелектуальною пригодою».

Гліб Кузьменко
Гліб Кузьменко

«Я закінчувала бакалаврат з інформатики та обчислювальної техніки й паралельно була студентською активісткою. В магістратуру я вступати не збиралася, пішла працювати менеджеркою проєктів в IT-сферу. Я хотіла розвиватися далі й працювати продуктовою менеджеркою, де потрібно не тільки керувати командою, а й досліджувати вироблений продукт, проводити дослідження. Моя знайома порадила мені соціологію в КМА, я здала іспити та вступила. Навчання на цій програмі було цікавим для мене, тут я змогла реалізувати свої дослідницькі інтереси. Мені дуже сподобалась організація навчального процесу на кафедрі. Відчувалося, що викладачі ставляться до студентів і студенток як до людей, які прийшли за знаннями, сприяють тому, щоб ми їх отримали. Я дуже рада, що прослухала курси з соціологічних методів як кількісних, так і якісних. Серед курсів за вибором були дуже глибокі курси, наприклад квір студії. Чесно кажучи, я не очікувала такого від академічної освіти, бо курс був як академічно якісним, так і дуже актуальним та сучасним. Крім того, мене дуже зацікавили якісні методи і зараз на роботі я працюю саме з якісними методами. Загалом на магістратурі я здобула багато знань і згадую більшість прослуханих курсів з приємністю».

Людмила Кірюхіна

«Мій шлях до соціології був довгим. Я закінчила бакалаврську програму з інженерії в КМА, але зрозуміла що займатися цим в майбутньому не хочу. Соціологією я цікавилася ще навчаючись на бакалавраті, читала наукові статті, зокрема, й викладачок кафедри соціології КМА. Тож я вирішила рухатися в цьому напрямку, бо це те до чого я мала інтерес. На магістерській програмі з соціології я прослухала багато курсів, які мені були цікаві, вони допомогли краще зрозуміти речі, які є в моєму полі інтересів. Для мене важливо, що я прослухала курси як з методології, так і дуже круті світоглядні курси. Також як людина без соціологічного бекграунду навчання я не відчула ніякого дискомфорту, адже частина курсів дозволила зрозуміти важливі засадничі речі для соціологів».

Уляна Терещенко
Уляна Терещенко

«На першому курсі маґістерської програми у нас була можливість обрати місце для проходження практики. Я тоді вибрала україно-швейцарський проєкт «Розвиток медичної освіти», він здавався класною можливістю застосувати свої знання в практичній сфері, в організації, яка змінює українську систему охорони здоров’я на краще. Під час практики я займалася наповненням репозиторію, освітньої онлайн-платформи, різними медичними матеріалами, а також робила візуалізацію кількісних даних, результатів дослідження проєкту. В цьому році я закінчила навчання й вже як рік працюю консультанткою в цьому ж Проєкті. Після проходження практики я зрозуміла, що мені дуже цікава його діяльність, я хочу продовжувати професійний розвиток в цій сфері й саме Проєкт дав мені чудову можливість для цього! Наразі я займаюся різними напрямами, починаючи від планування й проведення соціологічних досліджень, і закінчуючи організацією освітніх заходів. Сьогодні я розумію, що навчання впродовж 6 років на соціології дало безліч необхідних мені зараз навичок для роботи, сформувало мене як особистість і сильно вплинуло на мій світогляд. Зняти свої «соціологічні окуляри» як в професійному, так і особистому житті в мене вже не вийде, але це мене не засмучує».

Валерія Швачко
Валерія Швачко

Нормативні (обов‘язкові) курси

бакалаврської програми

Моделювання та прогнозування соціальних процесів 2-й рік навчання, осінній семестр (Пугачова О.)

Мета курсу — підвищити загальну соціологічну культуру студентів, розширити світогляд шляхом надання знань стосовно основних теоретико-методологічних принципів моделювання та прогнозування соціальних процесів; сформувати вміння використовувати прості методи та моделі для прогнозування соціальних процесів; дати знання з підходів до розробки математичних моделей соціальних процесів, достатні для того, щоб поставити задачу та працювати разом з математиками над складними моделями. Навчити використанню одного з найбільш перспективних методів моделювання — агентного моделювання.

Вибіркові методи у соціологічних дослідженнях 1-й рік навчання, літній семестр (Паніотто В., Горбачик О. )

Загальне уявлення про вибірковий метод у соціальних науках. Формування вибірки для проведення найбільш поширених типів соціологічних досліджень. Поняття математичної статистики (нормальний розподіл, репрезентативність тощо) й типи вибірок. Методи розрахунку похибки вибірки для простих випадкових вибірок (SRS), а також дизайн-ефект для розрахунку похибки стратифікованих, кластерних і багатоступінчатих вибірок (зокрема вибірок з імовірністю, що пропорційна розміру — PPS). Організаційні питання побудови вибірок.

Поглиблені якісні методи в соціологічних дослідженнях 1-й рік навчання, весняний семестр, викладач уточнюється

Метою курсу є набуття студентами знань та навичок щодо основних принципів проведення досліджень у межах якісної дослідницької парадигми, особливостей їх застосування у сучасних як вітчизняних, так і закордонних дослідженнях. Особливий наголос при цьому робиться на основні підходи до теоретичного опрацювання (теоретизування) результатів проведених наукових розвідок, їхньому порівняльному та критичному представлені науковій спільноті.

всі курси

Дослідницький дизайн і методологія наукових досліджень 1-й рік навчання, осінній семестр (Мальцева К., Степурко Т.)

Курс являє собою маґістерський методологiчний семінар, що ознайомлює студентiв iз технологiями проведення досліджень у соціальних науках. Курс надає студентам поглиблене розуміння та знання про те, як плануються й проводяться емпіричні наукові дослідження. Ми розглянемо кількісні та якісні підходи до збору та аналізу даних, а також звернемося до етичного виміру проведення наукового проєкту. Студенти розпочнуть створювати свої власні дослідницькі «бібліотеки» з літератури з методів. У ході семестру учасники семінару працюватимуть над проєктом і наприкінці курсу представлятимуть його результати у форматі, що очікується для наукової публікації.

Поглиблені кількісні методи в соціальних дослідженнях 1-й рік навчання, осінній семестр, (Пугачова О.)

Мета курсу — навчити студентів основам роботи у програмному середовищі R, яке на сучасному етапі стає провідним в аналізі статистичних даних. Курс є логічним продовженням аналізу даних у комп'ютерній програмі SPSS Statistics і проводиться у формі порівняння можливостей даних пакетів програм. Спеціальна увага приділяється принципам і техніці візуалізації даних та презентації результатів статистичного аналізу.

Сучасний класовий та стратифікаційний аналіз 1-й рік навчання, весняний семестр (Оксамитна С.)

Класова нерівність і соціальна стратифікація вже не одне століття перебувають у центрі уваги соціальних мислителів та дослідників. Поняття «клас» часто вживане, але водночас глибоко суперечливе. В межах курсу аналізуватимуться альтернативні теоретико-методологічні концепції класів і класової структури суспільства. Розглядатимуться сучасні неомарксистські й неовеберіанські підходи до теоретичного обґрунтування та результати емпіричних досліджень класової структури, а також основні концептуалізації системи соціальної стратифікації суспільства.

Вступ до емпіричного аналізу в соціальних науках 1-й рік навчання, осінній семестр, (Мажак І., Мальцева К.)

Практичний курс, спрямований на підготовку й тренування студентів маґістеріуму, що готуються до проведення кваліфікаційного дослідження, для надання їм більш нюансованого розуміння того, як «влаштований» процес дослідження та як його здійснювати, щоб отримати оптимальний результат. Навчання охоплює цикл дослідницької роботи від написання пропозиції та формулювання змінних, задіяних у гіпотезі, до початку збирання даних, роботи з респондентами, та публікації результатів. Ми звернемося до таких питань, як дослідницька етика, розробка дослідницького плану, ведення записів, менеджменту даних. Студенти здобудуть навички, що допоможуть їм розробляти ефективні питання для інтерв'ю, знаходити ключових інформантів, комбінувати результати кількісних та якісних форм збирання даних, а також навчаться практикам завчасного перевіряння валідності та надійності даних, отриманих шляхом використання кількісних та якісних методів.

Вибіркові курси (професійно-орієнтовані)

маґістерської програми

Квір-теорія: сексуальність, модерність, неолібералізм 2-й рік навчання, весняний семестр (Ярманова Г.)

Курс присвячено ознайомленню з базовими текстами, що теоретизують сексуальність у рамках квір- та деколоніальних студій. Зокрема, ми ґрунтовно розбиратимемо тексти Джудит Батлер, Джека Галберстама, Фатіми Ель-Таїб, Аді Кунцман, Марії Маєрчик, Поля Пресядо, Джасбір Пуар, Діна Спейда, Кім ТолБер, Мішеля Фуко. На основі цих текстів ми критично проаналізуємо концепти гомонаціоналізму, пінк-вошингу, фармакопорнографії, біополітики і некрополітик, рекуперативних політик тощо. Натомість ми шукатимемо вихід в ненормативних модусах знання (знаннях знизу), квір-феміністичних практиках спротиву та деколоніальному повороті. Розглянемо питання сексуальності, статі, ґендеру, ідентичності, заходо-/ європоцентризму (в знаннях), колоніалізму, раси, громадянства, неолібералізму. Курс допоможе випрацювати розуміння специфіки квір-епістемологій, відмінностей між модерним і постмодерним знанням, есенціалізмом та конструкціонізмом, асимілятивними й трансформативними стратегіями. Наприкінці курсу ви вмітимете розрізняти конструйованість і фабрикованість, колоніальність і колоніалізм, розумітимете як поєднані сексуальність, раса, громадянство, ґендер і колоніальність, а також зможете методологічно інтерпретувати твердження «сексуальність у нас була не завжди».

Соціальна нерівність, корупція й довіра у суспільстві 2-й рік навчання, осінній семестр (Оксамитна С.)

Зміст курсу розкриває основні теоретичні засади та емпіричні результати дослідження взаємозв’язку соціальної нерівності, корупції й довіри у суспільстві. Передбачається знайомство зі змістом концептуальних положень, методами й результатами емпіричних досліджень причин і наслідків корупції, взаємозалежності між корупцією, соціальною нерівністю, зокрема економічною, освітньою, ґендерною, суспільною довірою, інституційним устроєм суспільства та ефективністю урядування у розвинутих західних, незахідних і пострадянських суспільств.

Когнітивна соціологія 2-й рік навчання, весняний семестр (Осипчук А.)

Мета і завдання курсу — розширити уявлення студентів і студенток про когнітивну перспективу соціології, особливості соціологічного підходу до аналізу когнітивних феноменів. Когнітивна соціологія розглядається як «соціологія мислення» (sociology of thinking). Увагу приділено аналізу з соціологічно-когнітивної перспективи феноменів і процесів сприйняття, фокусування уваги, класифікації, впорядкування, контексту, маркування, встановлення рамок, «мапування» (розміщення в часі й просторі), відносин спорідненості та/або зв'язку, типів ідентифікацій, різновидів і типів мислення, тощо. Здійснюється систематизація теоретичних концепцій, соціологічної та соціокультурної проблематики проблематики. Окрема увага приділяється поглибленню звички аналітичного та критичного мислення та застосуванню теоретичних концепцій до аналізу актуальних соціальних феноменів та проблем.

Когнітивна соціологія 2-й рік навчання, весняний семестр (Осипчук А.)

Although often undifferentiated, post‐Soviet societies demonstrate a variety of transformation trajectories and diverse approaches to identity and memory politics. This course draws on cases from Ukraine, Belarus and Moldova, the Baltic States, the Caucasus, Russia, and Kazakhstan to explore the sociocultural transformation of post‐Soviet countries in comparative perspective. We will analyze the construction of new identities and related issues, including language politics and collective memory and mythscapes as well as their media discourses. The roles of museums, media, and different commemoration practices in public spaces are discussed. We will also examine political and civic participation in reforms, including citizens’ value orientations and attitudes towards human rights and the rule of law.

Теми кваліфікаційних робіт

Контакти

Для листування

04655, м. Київ, вул. Сковороди, 2

(044) 425 60 53
Завідувачка кафедри
Катерина Сергіївна Мальцева

кандидат наук, доктор філософії, доцент корпус 6, кімната 213

(044) 463 58 63 maltsevaks@ukma.edu.ua
Спеціалістка кафедри
Стефанова Влада Євгенівна

корпус 4, кімната 215

Показати на мапі (044)425 60 53